Чи варто купувати електромобіль після участі в аварії
Звідки беруться усі дитячі і недитячі запитання щодо машин з електричним приводом, зрозуміло: всі люди знають, що електричний струм – річ небезпечна і за певних умов може вразити людину. Відразу скажемо, що стосовно електромобіля це теж правда, адже напруга на його борту – порядку 400-500 вольт, що в рази більше безпечного для людини порогу (12 – 42 вольта).

Проте запас бензину чи, скажімо, скрапленого газу LPG, який возить з собою звичайна машина з ДВЗ, теж має неабиякий потенціал небезпеки, але ж щодо них ми особливих побоювань не маємо. Тобто для початку треба розібратися з азами конструкції.
Головні відмінності
Що є потенційно небезпечного на борту сучасного електромобіля, чого немає на звичайній машині з дизелем або бензиновим мотором? Тягова батарея, силові кабелі, різного роду роз’єми – тобто, насправді, таких компонентів не так вже і мало. Причому розташовані вони по всьому автомобілю, а значить, ймовірність пошкодження при аварії достатньо велика. Результатом може стати коротке замкнення і відповідно, пошкодження ізоляції важливих вузлів і навіть пожежа. Але на практиці не все так погано.
Що страждає в електромобілі при ДТП
Звісно, ще під час проектування електромобілів – а нинішні створюються саме як електромобілі, а не як перероблені звичайні машини – конструктори думають про пасивну безпеку свого дітища. І всі потенційно небезпечні вузли та системи ховають у найбільш захищених зонах.

Тягова акумулятора батарея – велика, вона зазвичай займає всю підлогу кузова. Вона може загорітися: або через власний перегрів (причин його декілька), або через коротке замикання, викликане механічним впливом на вихідні контакти чи на контакти її елементів всередині. В абсолютній більшості ДТП батарея залишається цілою. Але варто боятися не лише її глобального руйнування, а й легкого пошкодження корпусних елементів: через це порушується герметичність, що рано чи пізно призведе до відмови акумулятора або навіть короткого замкнення у ньому.

Силові кабелі простягаються якщо не по всій довжині автомобіля, то по його більшій частині. А значить, в них велика ймовірність потрапити під удар в буквальному і переносному сенсі. І буде дуже недобре, якщо ізоляцію буде пошкоджено і металеві жили замкнуть між собою або на металу кузова. Втім, на ділі фатальні пошкодження трапляються нечасто, оскільки кабелі гнучкі, та й прокладені по більш-менш захищених трасах. Але найменші пошкодження ізоляції теж неприпустимі – такий дріт має бути замінений.

Роз’єми на силових дротах (візуально вони товсті) теж мають "перспективу" в плані технічних проблем. Тому конструктори намагаються зменшити кількість з’єднань дротів, але вони завжди є. Крім того, що роз’єм може бути зруйнований безпосередньо при ударі, його пластиковий корпус часом просто деформується і перетворюється на міну сповільненої дії – через порушену герметичність колись у майбутньому контакти окисляться і виникнуть незрозумілі проблеми. Усім з’єднанням в силових ланцюгах аварійного електромобіля потрібна ретельна інспекція.
Якщо коротко
Візьмемо на себе сміливість сказати, що велика частина електромобілів, які ми бачимо на українських вулицях, побували у тому чи іншому ДТП. Саме у "битому" вигляді їх купують на закордонних аукціонах і після відновлення продають українцям, бо інакше ціна багатьох екземплярів не була б настільки доступною. Звісно, жодного разу не пошкоджена машина буде більш надійною, але за спокій та впевненість на дорозі доведеться суттєво доплатити.

Одне слово, електромобіль після аварії цілком можна купувати, головне, щоб він був правильно відремонтований. А от що дійсно небажано обирати, так це "електричку" після пожежі та після масштабного затоплення – але це саме можна сказати і про класичну машину з двигуном внутрішнього згорання.